Прочитане у 2017-му

Чим я займаюся в вільний час, або безіменний робот версія 0.9.

LEGO+Arduino Pro Mini + L298N + OLED + 2xServo + joystick + Laser pointer + :HC-SR04 + ...

В планах зробити це керованим дистанційно через WiFi (за допомогою ESP8266-01) і авторежим.  

Прочитане в 2016-му році

1. 📚 Айн Рейнд - ‘Атлант розправив плечі’ (3 томи), укр 2. 📱 Юрій Винничук - ‘Танґо смерті’, укр 3. 📱 George Orwell - ‘1984’, eng 4. 📱 Володимир Єшкілєв - ‘Усі кути трикутника. Апокриф мандрів Григорія Сковороди’, укр 5. 📱 Ґеорґ Оруел - ‘Колгосп тварин’, укр 6. 📚 Христя Венгринюк - ‘Хутір Америка’, укр 7. 📱 Габріеле Д'Ануцціо - ‘Насолода’, укр 8. 📚 Андрій Любка - ‘Карбід’, укр 9. 📱 Ернест Сетон-Томпсон - ‘Маленькі дикуни’, укр 10. 📱  Жан Поль Сартр - ‘Герострат’, рус 11. 📱 Жан Поль Сартр - ‘Комната’, рус 12. 📱 Жан Поль Сартр - ‘Слова’, рус 13. 📱 Сергій Лойко - ‘Аеропорт’, укр 14. 📱 Жан Поль Сартр - ‘Детство хозяина’, рус 15. 📱 Герберт Уэллс - ‘Война миров’, рус 16. 📱 Herbert George Wells - ‘The Time Machine’, eng 17.  📱 Генрих Белль - ‘Путник, придешь когда в Спа…’, рус 18. 📱 Юрій Андрухович - ‘Московіада’, укр 19. 📱 Генрі Форд - ‘Моє життя та робота’, укр 20. 📚 Джейсон Фрайд та Девід Хайнемайєр Хенссон - ‘Rework’, укр 21. 📚 Борис Ложкин - ‘Четвертая республика’, рос 22. 📱 Isaac Azimov - ‘The Caves of Steel’, eng  23. 📚 Ерік Берн - ‘Ігри, у які грають люди’, укр 24. 📱 Бруно Шульц - ‘Цинамонові крамниці та інші оповідання’, укр.  25. 📚 Барбара Оакли - ‘Думай как математик. Как решать любые задачи быстрее и эффективнее’, рус  26.  📱 Isaac Azimov - ‘ The Naked Sun’, eng. 27. 📚 Василь Шкляр - ‘Чорне Сонце. Збірка оповідань’, укр. 28. 📱 Isaac Azimov - 'The Robots of Dawn’, eng. 29. 📱 Габриель Гарсиа Маркес - 'Полковнику никто не пишет’, рус. 30. 📱 Іван Багряний - ‘Тигролови’, укр 31. 📱 Isaac Azimov - ‘Robots and Empire’, eng 32. 📚 Пітер Тіль - ‘Від нуля до одиниці’, укр

PS курсивом виділені книги прочитані на читалці Amazon Kindle Paperwhite 2016. 

Лиш недавно познайомився з MATLAB а вже пройшов другий курс присвячений йому, до того ж більш просунутий, про досить таки прикладне застосування для моделювання: Modelling and Simulation using MATLAB та ще й на новій для мене і досить прикольній платформі Iversity.  

Дуже прикро що запізно дізнався про курс, отже більшість завдань виконував без можливості перевірити їх правильність, і peer review завдання не міг зробити, але все-одно дуже цікаво. Зокрема деякі відеолекції були дуже креативно зняті (досі не розумію як викладач малював на склі одразу зеркальне зображення). 

Взагалі курс скаладається з кількох частин, це була лиш перша, буду пробувати ще наступні! 

Я тут нещодавно, але мені подобається. Думаю, закріплюся тут на довше.

Часто питають, які мої улюблені твори/автори, вирішив зібрати тут докупи щоб не забулося. Основним критерієм для мене є бажання взяти і читати/листати цю книгу ще і ще. Більшість з них перечитував не раз і зачитував до дірок. Звісно, включив сюди лише художню літературу. Пишу мовою, якою читав. Список звісно ж, буде ще розширюватися. 

Володимир Єшкілєв  - ‘Адепт, Або сходження Олексія Склавіна до Трьох імен’ (+Олег Гуцуляк) . В принципі ще буду читати інші твори, наприклад `Усі кути трикутника` теж вартий уваги. 

Валерій Шевчук - ‘Птахи з невидимого острова’, ‘Сповідь’, ‘Мор’, ‘ На полі смиреному’, ‘Срібне молоко’, ‘Три листки за вікном’, ‘Око Прірви’, ‘ У череві апокаліптичного звіра’, ‘Початок жаху’. Точно не пам’ятаю чи читав ще інші його готичні романи. 

Дмитро Корчинський - ‘Війна у натовпі‘, ‘Сяючий шлях‘, всі інші короткі і довгі твори.

Эрих Мария Ремарк - ‘Три товарища‘, ‘На Западном фронте без перемен‘, ‘Чёрный обелиск’, ‘Время жить и время умирать‘. В принципі читав інші точно не пам’ятаю. Більшість Ремарка прочитав ще в школі, мене тоді дуже вразило, але, наприклад, ‘Время жить ...’ прочитав три роки тому і далі був у захваті. 

Михаил Булгаков - ‘Мастер и Маргарита’, читав пару інших, не вражений. 

... оновлюється

До прочитання найближчим часом

1. David Gage -  ' The Partnership Charter’, eng 2. Іван Гоменюк - ‘Провісники Другої світової’, укр

Давно Чернівці не розривало справжнім black metal'ом. Порадували молоді банди Medieval Sacrifice та Château Noir. Приємно було знову почути Khors. Хоча останніх було незвично слухати хедлайнерами, якось звик до них, як до підтримки Nokturnal Mortum. Але валили вони справді якісно.  Народу було малувато, більшість все ті ж, з якими двіжували на сейшенах ще в Колізеї. Багато малих, яким абсолютно похрен на те, хто грає. Але пофіг, приїхали старі знайомі з Хмельницкого, яких вже купу років не бачив, згадали старі добрі часи, потрусили патлами, підтримали камрада. Вечір вдався! Дякую оргам за таку можливість, чекатиму наступних black metal подій.

Перша книга в 2018-му році - Дмитро Корчинський ‘Сяючий шлях’. Я є давнім фанатом творчості Дмитра Олександровича тому не дивно що я в дикому захопленні від його нового роману. Як на мене Корчинський взагалі є одним з найбільш недооцінених літераторів сьогодення, не розумію чого так. Можливо надто багато людей сприймають його творчість занадто буквально і беруть все шо він говорить дуже близко до серця - але не варто так робити. Це шкідливо для психіки і фізичного здоров’я. Я думаю його треба сприймати як потік чистого мистецтва, водночас трохи критично та іронічно. 

Отже в романі ви побачите все те саме що Корчинський говорив завжди, але вустами головних героїв гостросюжетного бойовика. Це українське “Кримінальне чтиво”, “Відчайдушний”, “Великий куш” - тобто все найкраще що є у Квентіна Тарантіно, Гая Річі, Роберта Родріґеса, але помножене на українську революційну філософію. На жаль не знаю більше прикладів такої творчості в літературі, навіть зарубіжній, бо бойовик Корчинського - глибоко філософський і інтелектуальний. Це не детектив і не пригодницький роман, а філософські роздуми про Бога, сенс життя, гроші, Україну і все таке. 

Отже раджу почитати цей роман всім тим хто цікавиться хорошою і якісною інтелектуальною літературою, а також українськими суспільно-політичними рухами 90-х і 2000-х років. Без глибокого знання контексту сприймати його буде досить складно. Можливо все ж ознайомлюватися з творчістю треба з моєю улюбленою “Війна у натовпі”. 

Досить випадково натикнувся на такий курс і, звісно ж, одразу захотів його пройти і нарешті навчитися користуватися MATLAB’ом. Забігаючи напереред, потім знайшов ще крутіший курс, але сертифікат за нього вже не отримаю, але то таке, все-одно його проходжу.

Деякі речі були трошки примітивні, оскільки курс призначений для людей які взагалі не знайомі з програмуванням, але все ж напевне краще вивчати нову мову програмування з нуля, а не порівнювати з тим шо ти вже знаєш (мені і досі хочеться написати for i = 1 to n; ... next i). 

Але домашні завдання були шикарні. Жаль що не встиг зробити всі завдання з останнього ДЗ, вони були найтяжчі а я взявся за них за два дні до дедлайну (( Так мав би сертифікат з відзнакою. Ну, але то таке, головне шо тепер знаю з якого боку підходити до MATLAB 8-) 

А що ви нового вивчили за літо? ;)

Вчора з коханою повернулися з чудесної автомобільної мандрівки Галичиною.

Маршрут 8/08/13:

Чернівці-(Заліщики)-Тернопіль-(Золочів)-(Куровичі)-(Львів)-Жовква.

Почалося все 8 серпня поздкою до Жовкви на весілля мого кращого друга, який взагалі проживає у Baltimore, MD, а його дружина сама з Красноярська, що у Сибіру. 

Вінчання відбувалося у надзвичайній церкві. А весілля у найкрутішому в Жовкві ресторані "Акварель". 

Маршрут 9/08/13:

Жовква-Крехів-Жовква-Зашків-(Львів)-(Миколаїв)-(Стрий)-(Верхнє Синьовидне)-Урич. 

Наступного дня після поправин вирішили відвідати монастир ЧСВВ у Крехові, і справді не пожалкували. Але перед тим трохи прогулялися Жовквою. Дуже гарне європейське містечко, щоправда, з жахливими дорогами (є версія, що вони такі по всій Львівщині).

Жовква:

Крехів:

Кінцевим пунктом призначення була зустріч старшопластунського пластового куреня "Сіроманці" на таборі "Вовча Школа" в Тустані, с. Урич Сколівського району. 

По дорозі з Жовкви заїхали у музей Євгена Коновальця у Зашкові. Must be для кожного українського націоналіста!  

До Стрия рухалися автобаном Київ-Чоп, на якому я поставив особистий рекорд швидкості - 160 км/год.

Після того дуже доречно повечеряли у Стрию, оскільки 14 км з Верхнього Синьовиднього до Урича виявилася настільки жахливими що ми вирушивши з Стрия біля 21:00 до місця табору дісталися лише о 22:30! 

Заночувавши в наметі наступного дня мали екскурсію Тустанню та відвідини пластового крайового апробаційного екологічно-вишкільного табору "Вовча Школа". Все день до місця стягувалися "сіроманці" і ввечері в нас була неформальна зустріч, проте з досить урочистими моментами. 

Іменування прихильниками куреня:

Поїдання м'яса:

Маршрут 11/08/13:

Урич-(Верхнє Синьовидне)-(Стрий)-(Болехів)-(Калуш)-Івано-Франківськ-(Коломия)-(Заболотів)-Чернівці.

І 11 серпня нас чекала дорога додому, оскільки ми мали відвідати ще одне весілля, на цей раз мого троюрідного племінника, нам треба було рушати дуже рано (як і першого дня мадрівки), що ми й зробили близько 7 години ранку. 

Підкинули одного з наших щойноіменованих гостровухів до Івано-Франківська, за що мали в нього в дома дуже смачний сніданок, і вже за пару годин були вдома. До речі загально все ж більше задоволений дорогою з Чернівців на Львів через Тернопіль, ніж через Івано-Франківськ. Навіть не дивлячись на поганий кусок Золочів-Львів, дороча через Франик програє по всій довжині (хоча помітно, що її суттєво підрихтували). 

Ну і наприкінці трохи статистики з бортового комп'ютера:

Загальна відстань: 872,3 км;

Середня швидкість: 49,5 км/год;

Витрачено дизпалива: 45,1 л;

Середній розхід палива: 5,1 л/100 км. 

Це була найдальша наша з коханою автомобільна мандрівка і, сподіваємося, далеко не остання, на майбутнє є ще цікавіші плани!