Your personal Tumblr journey starts here
Першою з’явилася темрява.
В очах миготіло, наче вона довго їх терла, а пальці тремтіли щоразу, як намагалася схопитися бодай за щось. Та й навіть якби було інакше - тут не було за що. Так бридко, слизько, у ніздрі забивався неприємний запах, що, здавалося, його можна було скуштувати. В’язкий холод прокотився тілом та змусив її недолуго здригнутися.
Вставай.
Голос прорізав темряву, але Фіона все ще була наодинці, як міг би сказати перший-ліпший, що побачив би її. Та якби це був хтось, ну розумієте, незвичайний, то обов’язково б припав до землі та мимрив молитви. Звісно ж такі молитви, які марно давали надію та не досягали того, що надвисало над жінкою. Правильних слів та вірувань людство не знало й не чуло, якщо не спускалося до найпотаємніших куточків світу, пізнаючи щось настільки древнє - годі уявити. Щось таке, що володіло природою, але водночас було нею. Жило нею, створювало та знищувало.
Підіймись та йди.
Фіона скреготнула зубами, відчуваючи біль у правому стегні, та перекинулася на живіт, дозволяючи маленьким камінцям вп’ятися в оголену шкіру. Спробувала піднятися на ліктях, насилу відірвавшись від землі. Впала обличчям прямо у неї, замазуючи щоки зеленим слизом. Ще трішки, цього разу стиснувши долоні міцніше, затримала подих та різко підвелася. Голова пішла обертом одразу, годі було сподіватися на щось інше, проте не було часу й далі грати та жаліти себе. Ніколи так не робила – і цього разу не буде. Слабкі кроки. Ледве підіймаючи ноги, але йшла. Повільно, так повільно, що відстань у три ліктя вже здавалася вічністю. Вона не пам’ятала, як саме потрапила сюди, він вів її останні декілька днів, як тільки покинула маленьке містечко, де шукала згадки Йог-Сотота. Востаннє їла смачнющий бутерброд у дешевій забігайлівці, після – отямилася у лісі поряд із моторошною садибою.
Знайди його.
- Ще б знати кого, - голос був хрипким та виснаженим, наче говорила не вона, а який старий чолов’яга.
Та – Фіона була певна - річ йшла про садибу, або ж її власника, тому чимшвидше намагалася туди дістатися. Волочила задубілі ноги, руками намагаючись вхопити огорожу, яка постійно змінювала своє розташування, варто було лише стати менш зосередженою. Наступний крок став підступним ударом, її нога зачепилася за кам’яний поріг, і жінка полетіла просто донизу, втрачаючи свідомість.
----------------------
- Гей, прокидайся, - відчула легенький доторк до правого плеча. Дивно, хто ще б міг тут взагалі бути, - Не хвилюйся, зараз поснідаєш, і стане легше, - це, очевидно, був чоловік. Відкривши очі, вона часто закліпала, звикаючи до освітлення.
Високий, одягнений у чорний плащ, що був якимось чином з’єднаним із іншим одягом, очі закриті такою ж темною тканиною. На їх місці – велике зображення ока. Незвичного але вона вже таке бачила. Таких бачила.
- Провидець. – сказала впевнено та з дивним полегшенням.
- Жриця,- він весело посміхнувся, відповідаючи їй такою ж упевненістю. Подав руку, допомагаючи піднятися далі, - Не хвилюйся, тут ти знайдеш те, що так шукаєш
- Але я не знаю, чому тут опинилася. Це було дещо дивне, та певна, саме духи привели мене сюди, - вона поправила рожевий комір, що дивним чином злетів з її голови попри усі застібки та потаємні стрічки біля шиї.
- Не хвилюйся, красуне. Як я сказав, садиба Олетус дасть тобі відповідь. – він легко труснув головою та наче отямився – Га? Я щось сказав? Не звертай уваги, я трохи дивний. Хоча тут, як би сказати, інших просто немає. Я Елі Кларк, як ти помітила – провидець. А це, - він махнув рукою на старе заплямоване вікно, коло якого сиділа сова. – Гертруда, моя помічниця. Краще не тягни до неї пальці, повір, то ще та небезпечна тварюга.
Хлопець похапцем витяг з внутрішньої кишені коричневий записник та прогорнув щонайменше половину, перш ніж в його спину врізалися двері. З-за них з’явилася дівчина у чудернацькій шапці та робочому костюмі, Фіона ладна закластися, що бачила таких людей тижні два тому. Вони займалися ремонтом сусіднього автобуса, коли вона їхала до іншого міста.
- А, новенька, - та байдуже пройшлася поглядом по жриці, - Тц. Не ліпи свої байки, тут вони мало кому цікаві, особливо якщо ти не моя супер-машина, що дозволить нам вибратися звідси, - блондинка кинула їй упаковку ірисок та різко розвернулася, навіть не думаючи вибачитись перед Елі чи щось додати.
Тут справді було моторошно: темні коридори, занедбані кімнати, купа павутини та вони. Диваки. Кожен був надзвичайно дивним. Ніяк інакше, як Древні звели їх усіх поряд, хоча й ніхто з нових партнерів не вірив її словам. Гадали, що як і всі тут - прийшла за наживою та незвіданими таємницями, намагаючись випередити інших. Частково не помилялися, таємниці все ж тут були. І саме ті, які цікавили Гілман більше за будь-що в її короткому житті. Лиш провидець мовчазливо кивав та посміхався. Наскільки вона помітила, ніхто тут не був балакучим, але Елі мовчав завжди, якщо не враховувати їх першу зустріч. Емма Вудс, садівниця, була організованою та прискіпливою, змушуючи Фіону триматися в тонусі, натомість як Трейсі, що займалася механікою та так непривітно повелась з нею, виявилася тихою, зосередженою виключно на маленькому сірому роботі. Постійно крутила його та кидалася гайками на всі боки, періодично радісно вигукуючи. Насправді, з нею було найкомфортніше, адже ніхто не докоряв чи намагався поговорити. Після тижня перебування тут, вона звикла сидіти з Елі та Трейсі ввечері у крихітній залі, гріючись поряд з сірим каміном. Так ставало спокійніше, відганяло страшні думки.
Той ранок став особливим.
В середині неї наче вибухнула древня сила, вона відчувала неймовірне збудження. Щось станеться. Щось, чому вона опинилася тут. Фіона примружила очі, ледве дихаючи. Піднялася, дозволяючи святому ключу природньо сковзнути до рук. Холод металу не міг збити з неї цього жару, зіниці стали неймовірно великими. Ноги тремтіли, але вона зусиллям волі досягла дверей та відчинила їх, зриваючись на крик. Моторошна істота, що викликала захват та острах одночасно, потягнулася до неї щупальцями з-під старого порваного плаща. Десяток червоних очей з темряви в щілині між краями тканини вп’явся у неї, змушуючи серце робити новий оберт. Він був Богом, але геть не тим, якого вона очікувала. Він був чимось страшним, Бенкетуючим. Слизька кінцівка вже схопила її ногу, підіймаючи вверх та витягуючи з кімнати.
А тепер почнімо гру.
I found out that I love doing everything on one layer. It's so relaxing and it feels like painting when the colors mix 💙
Yup I play IdV and my main hunter is Joseph. Whatchugonnadoaboutthat?
I rewatched the “Ashes of memory” and this is just a quick sketches of characters in WoF AU
Like this one. I think it’s might be funny dynamic
Yeeeeee crossover with rain world! AU, where Luca is a slugcat, who has to deliver an important detail to his iterator (yea, it's Alva)
This sphere absorbing electricity is the last hope of a dying mechanism, and the Generator himself will need to use it wisely in order to get to his creator
"Wow! Can you make one for my robot???"
To be honest at first I didn't like the image of Lily.
But I really fell in love with her energy while drawing this art)))
I fucking love these guys!
I painted Edgar's painting irl for a cosplay I'm working on
🐙 Hand-painted Feaster pin 🐙
I am now accepting Hand-painted pin commissions. Base price is 5€ + shipping. I accept requests of any simple designs. I have more examples in my page. DM me for more informations.
Happy Birthday, Joker!!!
I actually made this one a few days ago but I thought I'd wait a little to post it on his birthday. this came as a joke when I sent my friends Weepy's birthday portrait they told me it reminded them of this sad frog so I had to draw it.
These also work as discord stickers. If you want to use them on a server just ask me to send you the images in the correct size.
Welp, I'm back at doing Portuguese covers of songs that didn't really need it. What can I say, it's what I like to do! And I haven't done one in a long time. My channel is catching dust 😩
Anyway I did this this not only because I felt like but to celebrate Identity V's 4th anniversary. So yeah, I sung the 3rd aniversary song XD
Happy birthday Identity V fancy a game
I hope you like it! I'm really proud of how it came out. It's not perfect but I think it's the best of my covers so far and I'm really happy to see some progress.
A little something I made for a contest. Check it out here: instagram.com/p/CecVvCCv4n1/
My entry for Identity V's art contest (flower themed) 🌻🌹🌷
The other day I went to Iberanime with some friends. I had so much fun there! I was cosplaying Prisoner in a pair with my friend who was cosplaying Prospector (both from Identity V). My other friends were cosplaying Jinx and an OC. We were so happy to find someone cosplaying Embalmer and we all became friends ^u^
[IF YOU ARE IN THESE PICTURE AND YOU WANT ME TO TAKE THEM DOWN LET ME KNOW]
THE BREAKING WHEEL ☸️ 3 PIN SET
Hand-painted by me
A friend gave me the idea to make them ☺️
A silly little conversation with a friend while waiting for a match, also I had just bought mini Feaster and I was really happy that he could sit at the table.
Finally it's finished! Though I only worked on it when I had nothing better to do at school.
🐝BEE BROOCHES🐝
Here are some bee brooches I made and I thought today was a good day to post them since it's the birthday of the Entomologist from Identity V and since she was my inpiration for this project I thought it would be a nice "birthday gift". Happy Birthday Melly! :D
They're made of clay with wire legs and plastic wings. I thought of making more for sale at my and my friend Raquel's soon to be store, but they are very fragile. I don't know if they have enough quality to be sold. Either way, next month we must make our store public. I'll post here about it when that happens, but keep an eye out for it! ;)
Frederick has been wearing gloves the whole time.
How did Orpheus know he had calluses from using guns.
those whores.
back on my bullshit again
hey hey, what do i draw at work??
Holy shit, it's been a while since I've last posted here, but this thing just happened:
I was playing Identity V on my phone, and I open the game chat on the English channel (The only English channel on the asian server), and this person wrote "Need help from abroad" and "Help Thailand".
I sent them a message asking them to tell me what's going on, and this is the chat:
(the screenshots were taken with the person's permission)
So if there's any way to help, please do.
Don't mind if i do!
My favorite Hunter since the first time I opened that game was Galatea the Sculptor, I felt connected to her in a way with the obsession she had with sculptures since even the simplest hobby takes a lot of our time. When you enjoy creating something and it brings you happiness or helps you pass the time, even if others cannot understand.
I may have misinterpreted it but I believe to this day that she is one of the few characters with a visible disability in the game, that fact alone made me like har even more. I've always been the kind of person who needs something to get me attached to a character, the design, its history, color palette, how it interacts with the world and for me Galatea always had all of that, with her black eyes and smudged makeup! She's the kind of character that makes me feel seen even if we have nothing in common.
So if there are any Galatea admirers, here we are:
Also if i felt rage when her sculpture was thrown out the window!!! Why?! It was obvious that it wouldn't solve anything.
I'm missing her right now.🥲
I'm just incredibly curious to which hunter is actually the most simped over. Also pleeeeease feel free to enthusiastically yap in reblogs or comments! I love when people gush about their faves :3