Закінчив сьогодні читати спогади Нестора Махна. Жаль, самий цікавий період діяльності Батька не описано, спогади складаються з двох частин - періоду Російської революції 1917 року до початку 1918 і періоду ранньої стадії організації його загонів в 1918 році. Також додано пару сторінок з щоденника його дружини 1920 року. Те, що мене найбільше цікавило - зв'язки з Директорією, початки контактів з РККА - залишається за межами книги. Не знаю чи є такі тексти мемуарів Махна, чи будуть колись видані? Але все-одно було дуже пізнавально. Бачу що, все ж, значно менше спільного маю і мав з ідеями Батька, цілком не підтримую його бачення ситуації. Але все ж не можна заперечувати такого унікального і самобутнього явища в світовій історії, як Махновщина. Саме українська земля породила це явище, і це одна з тих речей, яку ми можемо і повинні показувати світові і самі маємо пишатися і шанувати пам'ять. Все це особливо цікаво мені в контексті не так давно прочитаних спогадів Юрія Горліса-Горського та Чорного Ворона. Часи були ще ті..
Вчора з коханою повернулися з чудесної автомобільної мандрівки Галичиною.
Маршрут 8/08/13:
Чернівці-(Заліщики)-Тернопіль-(Золочів)-(Куровичі)-(Львів)-Жовква.
Почалося все 8 серпня поздкою до Жовкви на весілля мого кращого друга, який взагалі проживає у Baltimore, MD, а його дружина сама з Красноярська, що у Сибіру.
Вінчання відбувалося у надзвичайній церкві. А весілля у найкрутішому в Жовкві ресторані "Акварель".
Маршрут 9/08/13:
Жовква-Крехів-Жовква-Зашків-(Львів)-(Миколаїв)-(Стрий)-(Верхнє Синьовидне)-Урич.
Наступного дня після поправин вирішили відвідати монастир ЧСВВ у Крехові, і справді не пожалкували. Але перед тим трохи прогулялися Жовквою. Дуже гарне європейське містечко, щоправда, з жахливими дорогами (є версія, що вони такі по всій Львівщині).
Жовква:
Крехів:
Кінцевим пунктом призначення була зустріч старшопластунського пластового куреня "Сіроманці" на таборі "Вовча Школа" в Тустані, с. Урич Сколівського району.
По дорозі з Жовкви заїхали у музей Євгена Коновальця у Зашкові. Must be для кожного українського націоналіста!
До Стрия рухалися автобаном Київ-Чоп, на якому я поставив особистий рекорд швидкості - 160 км/год.
Після того дуже доречно повечеряли у Стрию, оскільки 14 км з Верхнього Синьовиднього до Урича виявилася настільки жахливими що ми вирушивши з Стрия біля 21:00 до місця табору дісталися лише о 22:30!
Заночувавши в наметі наступного дня мали екскурсію Тустанню та відвідини пластового крайового апробаційного екологічно-вишкільного табору "Вовча Школа". Все день до місця стягувалися "сіроманці" і ввечері в нас була неформальна зустріч, проте з досить урочистими моментами.
Іменування прихильниками куреня:
Поїдання м'яса:
Маршрут 11/08/13:
Урич-(Верхнє Синьовидне)-(Стрий)-(Болехів)-(Калуш)-Івано-Франківськ-(Коломия)-(Заболотів)-Чернівці.
І 11 серпня нас чекала дорога додому, оскільки ми мали відвідати ще одне весілля, на цей раз мого троюрідного племінника, нам треба було рушати дуже рано (як і першого дня мадрівки), що ми й зробили близько 7 години ранку.
Підкинули одного з наших щойноіменованих гостровухів до Івано-Франківська, за що мали в нього в дома дуже смачний сніданок, і вже за пару годин були вдома. До речі загально все ж більше задоволений дорогою з Чернівців на Львів через Тернопіль, ніж через Івано-Франківськ. Навіть не дивлячись на поганий кусок Золочів-Львів, дороча через Франик програє по всій довжині (хоча помітно, що її суттєво підрихтували).
Ну і наприкінці трохи статистики з бортового комп'ютера:
Загальна відстань: 872,3 км;
Середня швидкість: 49,5 км/год;
Витрачено дизпалива: 45,1 л;
Середній розхід палива: 5,1 л/100 км.
Це була найдальша наша з коханою автомобільна мандрівка і, сподіваємося, далеко не остання, на майбутнє є ще цікавіші плани!
Часто питають, які мої улюблені твори/автори, вирішив зібрати тут докупи щоб не забулося. Основним критерієм для мене є бажання взяти і читати/листати цю книгу ще і ще. Більшість з них перечитував не раз і зачитував до дірок. Звісно, включив сюди лише художню літературу. Пишу мовою, якою читав. Список звісно ж, буде ще розширюватися.
Володимир Єшкілєв - ‘Адепт, Або сходження Олексія Склавіна до Трьох імен’ (+Олег Гуцуляк) . В принципі ще буду читати інші твори, наприклад `Усі кути трикутника` теж вартий уваги.
Валерій Шевчук - ‘Птахи з невидимого острова’, ‘Сповідь’, ‘Мор’, ‘ На полі смиреному’, ‘Срібне молоко’, ‘Три листки за вікном’, ‘Око Прірви’, ‘ У череві апокаліптичного звіра’, ‘Початок жаху’. Точно не пам’ятаю чи читав ще інші його готичні романи.
Дмитро Корчинський - ‘Війна у натовпі‘, ‘Сяючий шлях‘, всі інші короткі і довгі твори.
Эрих Мария Ремарк - ‘Три товарища‘, ‘На Западном фронте без перемен‘, ‘Чёрный обелиск’, ‘Время жить и время умирать‘. В принципі читав інші точно не пам’ятаю. Більшість Ремарка прочитав ще в школі, мене тоді дуже вразило, але, наприклад, ‘Время жить ...’ прочитав три роки тому і далі був у захваті.
Михаил Булгаков - ‘Мастер и Маргарита’, читав пару інших, не вражений.
... оновлюється
Перша книга в 2018-му році - Дмитро Корчинський ‘Сяючий шлях’. Я є давнім фанатом творчості Дмитра Олександровича тому не дивно що я в дикому захопленні від його нового роману. Як на мене Корчинський взагалі є одним з найбільш недооцінених літераторів сьогодення, не розумію чого так. Можливо надто багато людей сприймають його творчість занадто буквально і беруть все шо він говорить дуже близко до серця - але не варто так робити. Це шкідливо для психіки і фізичного здоров’я. Я думаю його треба сприймати як потік чистого мистецтва, водночас трохи критично та іронічно.
Отже в романі ви побачите все те саме що Корчинський говорив завжди, але вустами головних героїв гостросюжетного бойовика. Це українське “Кримінальне чтиво”, “Відчайдушний”, “Великий куш” - тобто все найкраще що є у Квентіна Тарантіно, Гая Річі, Роберта Родріґеса, але помножене на українську революційну філософію. На жаль не знаю більше прикладів такої творчості в літературі, навіть зарубіжній, бо бойовик Корчинського - глибоко філософський і інтелектуальний. Це не детектив і не пригодницький роман, а філософські роздуми про Бога, сенс життя, гроші, Україну і все таке.
Отже раджу почитати цей роман всім тим хто цікавиться хорошою і якісною інтелектуальною літературою, а також українськими суспільно-політичними рухами 90-х і 2000-х років. Без глибокого знання контексту сприймати його буде досить складно. Можливо все ж ознайомлюватися з творчістю треба з моєю улюбленою “Війна у натовпі”.
Досить випадково натикнувся на такий курс і, звісно ж, одразу захотів його пройти і нарешті навчитися користуватися MATLAB’ом. Забігаючи напереред, потім знайшов ще крутіший курс, але сертифікат за нього вже не отримаю, але то таке, все-одно його проходжу.
Деякі речі були трошки примітивні, оскільки курс призначений для людей які взагалі не знайомі з програмуванням, але все ж напевне краще вивчати нову мову програмування з нуля, а не порівнювати з тим шо ти вже знаєш (мені і досі хочеться написати for i = 1 to n; ... next i).
Але домашні завдання були шикарні. Жаль що не встиг зробити всі завдання з останнього ДЗ, вони були найтяжчі а я взявся за них за два дні до дедлайну (( Так мав би сертифікат з відзнакою. Ну, але то таке, головне шо тепер знаю з якого боку підходити до MATLAB 8-)
А що ви нового вивчили за літо? ;)
Completely forgot to post my last Dutch certificate. In theory it’s C1.1, first half of C1. In practice it’s still B2. But I really enjoyed the course (thanks to my teacher, Celine), and, I must admit, I am quite proud of the results.
1. 📱 Мейсон Роберт - ‘Цыпленок и ястреб’, рус (в браузері) 2. 📚 Зірка Мензатюк - ‘Як я руйнувала імперію’, укр 3. 📚 Софія Андрухович - ‘Фелікс Австрія’, укр 4. 📚 Валерій Бобрович - ‘Щоденник сотника Устима’, укр 5. 📚 Нестор Махно - ‘Сповідь анархіста’, рос 6. 📚 Ернст Юнґер - ‘В сталевих грозах’, укр
7. 📚 Мічіо Кайку - ‘Фізика майбутнього’, укр 8. 📚 Сунь-Цзи - ‘Мистецтво війни’, укр 9. 📱 Эрих Мария Ремарк - ‘Время жить и время умирать’, рос* 10. 📱 Джон Р. Р. Толкин - ‘Хоббит, или Туда и обратно’, рос. 11. 📱 Джером Сэлинджер - ‘Над пропастью во ржи’, рос. PS курсивом виділені книги прочитані на читалці Amazon Kindle Paperwhite 2016.
PPS Список неповний, бо не можу згадати чи читав ще щось в 2015-му чи ні )
Щойно закінчив один із найцікавіших курсів, які коли-небудь проходив, Learning How to Learn: Powerful mental tools to help you master tough subjects (Вчимося вчитися - потужні розумові засоби, які допомагають опанувати складні теми) на Coursera.
Відкрив для себе дуже багато нового про процес навчання, підтвердив правильність багатьох методів, які досі використовував (зокрема, в вивченні мов), бачу що є ще деякі техніки, які потрібно опанувати.
Дуже крутий курс, надихаючі викладачі, ненапряжний і надзвичайно корисний для Lifetime Learning.