Який же тісний світ!

Прочитане в 2015-му році (неповний список)

1. 📱 Мейсон Роберт - ‘Цыпленок и ястреб’, рус (в браузері)  2. 📚 Зірка Мензатюк - ‘Як я руйнувала імперію’, укр 3. 📚 Софія Андрухович - ‘Фелікс Австрія’, укр 4. 📚 Валерій Бобрович - ‘Щоденник сотника Устима’, укр 5. 📚 Нестор Махно - ‘Сповідь анархіста’, рос 6. 📚 Ернст Юнґер - ‘В сталевих грозах’, укр

7. 📚 Мічіо Кайку - ‘Фізика майбутнього’, укр 8. 📚 Сунь-Цзи - ‘Мистецтво війни’, укр 9. 📱 Эрих Мария  Ремарк - ‘Время жить и время умирать’, рос* 10. 📱 Джон Р. Р. Толкин - ‘Хоббит, или Туда и обратно’, рос. 11. 📱 Джером Сэлинджер - ‘Над пропастью во ржи’, рос.  PS курсивом виділені книги прочитані на читалці Amazon Kindle Paperwhite 2016.

PPS Список неповний, бо не можу згадати чи читав ще щось в 2015-му чи ні )

Отже підніму непопулярну але важливу тему, яка зараз знову стає актуальною. Вартість проїзду в громадському транспорті. Порівняємо Гент і Чернівці. для початку залишимо тему комфорту і зручності осторонь. Порахуємо тільки вартість. А потім зробимо деякі підсумки і висновки.

Тож порівнюємо голі цифри.  В Генті, як і у всій Фландрії  громадський транспорт належить одній компанї - De Lijn. По різноманітних маршрутах їздять автобуси та трамваї (див. фото). Стандартний квиток на проїзд у громадському транспорті на 60 хв з можливістю пересадки  коштує 3 євро. Існує опція купити такий квиток через sms тоді він обійдеться в 1,80+0,15. Якщо наперед купити 10 квитків їх вартість опускається до 1,40 за штуку. Години в принципі вистачає щоб проїхати місто з одного кінця в інший, часто і без пересадок. Отже отанню цифру ми й використуємо для обрахунків. Середня з/п в Генті складає порядка 1800 євро (трошки заокруглено в більший бік). Виходить що проїхатися за таку з/п ми можемо 1285 разів. Зауважу що знижок для студентів чи пенсіонерів, звісно, ж немає :)

Тепер що ми маємо в Чернівцях? Тролейбус нині коштує 1,50 і для студентів-учнів 0,75. Це ідіотський поділ, на мою думку, оскільки спричиняє масова набивання пільговиків в тролейбуси, але маємо те що маємо. Підрахунок ускладнює те що на маршрутки окрема ціна. На разі вона 3,00, і суттєво не змінювалася вже бозна скільки років. Пропонується підвищити до 3,50. Середня з/п в Чернівцях складає 2900 грн (за травень, на жаль нормальних цифр за липень не знайшов). З такою зп проїхатися тролейбусом можна 1933 рази (в півтора рази більше ніж в Генті трамваєм!), маршруткою поки що 967 (на чверть менше). За новою ціною це буде лише 828 разів, що  по суті в 1,5 рази менше ніж в Генті. АЛЕ, якщо комбінувати маршрутку і тролейбус, то виходимо на ту ж кількість поїздок що й в Генті (2.5 середня ціна і 1160 поїздок)

Які можемо зробити висновки з розрахунків?

1. За бортом залишається питання якості послуг, які надаються перевізниками. Проте ми чомусь хочемо, щоб чисті і охайні маршрутки їхали по розбитим дорогам, потопаючи в калюжах і возячи часто дуже неохайних і культурних пасажирів і також не завжди охайними і культурними водіями. Так само технічний стан маршурток і тролейбусів не дуже відрізняється від стану середньостатистичного транспортного засобу в Україні з неробочими тормозами, порваним глушником, лисою гумоюі т.д. Тому нмд ці проблеми значно вищі за проблему виключно перевезень, що однак не значить що з цим не треба боротися.

2. Ще важливий нюанс це час і швидкість надання послуг. Ну зрозумійте що маршрутки і тролейбуси НІКОЛИ не будуть їхати за розкладом, поки в нас не буде по всьому місту окремих виділених для громадського транспорту смуг, поки водії не будуть на ті сммуги заїжати і там паркуватися і взагалі паркуватися де попало і як попало, заважаючи не лише громадському транспорту але й собі подібним. Будівництво виділених смуг неможливе без колосальних інвестицій  і не лише в асфальт а й в цілі інституації які мають проектувати дороги такими, якими вони мають бути. А боротися з порядком на дорогах можливо лише в контексті реформ МВС (від ДАІшників на дорогах до процедури видачі прав). А ще створення парковок для авто і так далі.

3. Наступна річ, яку, очевидно варто впроваджувати, і яка прямо напрошується з порівняння з Гентом, це робити квитки які уможливлюють рух пересадками. Тут також проблеми. По-перше в нас в Украні в принципі нема успішних прикладів запровадження такої системи як і взагалі культури планування руху з пересадками і пристосованості транспорту для того. По всій країні прийнято робити маршрути які дуже незручно тягнутися б по всьому місту, замість того щоб рухатися між певними хабами (як-то станції метро в великих містах). По-друге це неможливо без запровадження електронного квитка, що також потребує колосальних інвестицій, хоча й має свої очевидні пеереваги. Ну і я особисто не уявляюю собі як працюватиме взаємодія між різними перевізниками в такому випадку. 

4. Все ж, як бачимо, ситуація з вартістю, як такою, не є критично, на мою думку. Слід розуміти що у всьому світі громадський транспорт це штука дотаційна і постійно потребує інвестицій, в інфраструктуру, в оновлення рухомого складу, навчання водіїв, впровадження систем обліку проїзду і т.д. З такою системою розподілу місцевих бюджетів, як в нас, покращити щось дуже складно, рухатися можна лише ривками від одного проекту до іншого, що вимагає дуже значних затрат часу. 

5. Ну і на останок - набридло тиснутися в маршрутках? Виходьте з них. Не буде велосипедистів - не буде й велоніфрастуктури, бо для кого її робити? Не буде пішоходів - не буде і пішохідних вулицьь. Будуть люди, які люблять товктися як шпроти в консервних банках - будуть і далі консервні банки їздити по вулицях наших міст. 

PS дякую усім хто дочитав до кінця, запрошую до дискусіїі та поширення матеріалу, якщо він Вам видався корисним чи цікавим. 

Completely forgot to post my last Dutch certificate. In theory it’s C1.1, first half of C1. In practice it’s still B2. But I really enjoyed the course (thanks to my teacher, Celine), and, I must admit, I am quite proud of the results. 

Не пройшло і місяця і отримав свій сертифікат з голландської (нідерландської, у фландрійському варіанті) на рівень 2, що є еквівалентом B1 у європейській системі. 

Вперше ходив на мовні курси (реферативну групу в ЧНУ не рахуєм, то була імітація імітації), пощастило бо потрапив до дуже прикольної викладачки. Два місяці два рази в тиждень і ше трохи роботи вдома і вуаля. Ну правда перед тим рік сам вчив по підручнику (правда, як виявилося. підручник, хоч на ньому пише Амстердам-Антверпен був з голандського варіанту мови а не фландрійського, і деякі відмінності там є, особливо у вимові. Але то таке). 

Черговий випуск SPIE Optics and Photonics Global Salary Report. Це результати опитування серед членів та друзів SPIE по всьому світу, яке стосується розмірів заробітньої плати та інших пов'язаних із цим речей.  З першого разу можна здогадатися, на якому Україна місці серед інших країн за розміром середньої заробітньої плати. Це при тому, що середня річна з/п науковців тут вийшла $8,125, а це більше 5000 грн в місяць! Може хтось такі гроші й отримує, але точно не я. Відповідно, мають бути люди, які отримують ще більше. Якщо знаєте таких, познайомите мене з ними.  Я приведу вибрані країни зі списку (n - кількість респондентів): 1. Switzerland (n=65) $127,073 2. United States (n=2722) $110,000 3. Australia (n=95) $107,158 4. Canada (n=189) $93,083 5. Israel (n=69) $84,358 25. Poland (n=55) $27,032 27. Russian Federation (n=146) $15,934 28. Romania (n=40) $14,927 29. India (n=172) $12,973 30. Ukraine (n=34) $8,125 Взагалі там є ще багато цікавих фактів, раджу подивитися прикріплений файл.

Щойно закінчив один із найцікавіших курсів, які коли-небудь проходив, Learning How to Learn: Powerful mental tools to help you master tough subjects (Вчимося вчитися - потужні розумові засоби, які допомагають опанувати складні теми) на Coursera​.

Відкрив для себе дуже багато нового про процес навчання, підтвердив правильність багатьох методів, які досі використовував (зокрема, в вивченні мов), бачу що є ще деякі техніки, які потрібно опанувати.

Дуже крутий курс, надихаючі викладачі, ненапряжний і надзвичайно корисний для Lifetime Learning.

Блог ticketmania.tumblr.com стартував! Подивимося, шо з того вийде! Тут дійсно зручно, вже прикрутив коменти від disqus і google analytics :)

Смуток Бельгії

Дочитав невеликий такий том (на майже 900 сторінок) бельгійського нідерландськомовного письменника Гюго Клауса. 

На жаль, ні авторі, ні описані в книзі події невідомі українському читачу. Довелося створити коротеньку сторінку в Вікіпедії як про самого Гюго Клауса так і про його magnum opus. 

Отже в творі описується життя у маленькому містечку Валле (нині передмістя Кортрайка, Kortrijk) у Західній Фландрії під час Другої Світової Війни очима хлопчика Луї. Його батько - активіст фламандського націоналістичого руху, який щойно виник на початку ХХ століття і досить неочікувано стикнувся з окупацією Бельгії Третім Рейхом. 

Здавалося б що треба було фламандським націоналістам? Вони ж ніби мали свою державність у ідеальній (з точки зору українця) дво(три?)мовній країні - Бельгії. Але насправді історія цього народу не така проста. Після величного періоду в Середні Віки фламандці опинилися під завуальованим культурним гнітом величезного південного сусіда - Франції. Фламандська мова і культура вважається селюцькою, вся буржуазія, аристократії та інтелігенція користується французькою, навчання у школах, сесії Парламенту - все відбувається французькою (нічого не нагадує?). 

Насправді книжца не про ці події, це невелика передісторія яка важлива для розуміння звідки взявся фламандський націоналістичний рух і яка була його мета. Але чекайте, яка була його мета? І ось ми і підійшли до найбільшої проблеми з якою стикнулися фламандська націоналісти під час війни - чого ми хочемо? Незалежної малесенької Фландрії яку може розтоптати будь-хто? Автономії у федеративній Бельгії під тиском франкомовної частини, як було вже 100 років? Об’єднання з північними сусідами-протестантами (фламандці - католики) у Великі Нідерланди? А північних сусідів хтось питав? Чи, може, об’єднання з братнім германським народом, який встановлює Новий Порядок у Європі? 

Всі ці події відбуваються на тлі становлення хлопчика Луї, який змалку схильний до творчості. Потік фантазій Луї часто важко відрізнити від реальності, деякі речі так і залишаються існувати у його фантазіях, які все ж постійно виливаються у реальні події - міфічні злостивці. ангел-охоронець Голст, фатальна Лаура, його друзі-Апостоли. 

Загалом, книга, як і можна здогадатися з її назви, досить сумна, хоч і не позбавлена іронічного гумору. Назва книжки досить часто обігрується в тексті. Хоча роман досить важкий читається легко і захопливо, можливо через те що він, особливо друга частина робитий на коротенькі розділи, короткі історії в які потрапляє Луї. 

Пару слів варто сказати про хороший переклад Наталії Карпенко. Дійсно давно такого якісного перекладу не зустрічав. Класно обіграно гру слів та мови, адже текст написано т.зв. “красною фламандською”, літературною фламандською, проте герої в більшості вживають діалекти, при чому різних частин Фландрії. Все це змішане з багатьма французькоми та німецькими виразами. Переважна більшість незрозумілих моментів для українського читача пояснена перекладачкою у примітках (деякі речі щоправда чомусь пропущені, але то таке). 

Загалом Темпора провела дуже хорошу і сміливу роботу, видавши книгу з пласту літератури настільки невідомого в Україні. Рекомендував би книжку до прочитання всім хто цікавиться чимось нестандартним чи нетиповим у літературі ХХ століття, всім хто цікавиться Другою Світовою Війною і особистими історіями з неї, а також українцям, які проживають у Фландрії для кращого розуміння не такої простої, як здавалося б на перший погляд, історії цього маленького народу. 

Часто питають, які мої улюблені твори/автори, вирішив зібрати тут докупи щоб не забулося. Основним критерієм для мене є бажання взяти і читати/листати цю книгу ще і ще. Більшість з них перечитував не раз і зачитував до дірок. Звісно, включив сюди лише художню літературу. Пишу мовою, якою читав. Список звісно ж, буде ще розширюватися. 

Володимир Єшкілєв  - ‘Адепт, Або сходження Олексія Склавіна до Трьох імен’ (+Олег Гуцуляк) . В принципі ще буду читати інші твори, наприклад `Усі кути трикутника` теж вартий уваги. 

Валерій Шевчук - ‘Птахи з невидимого острова’, ‘Сповідь’, ‘Мор’, ‘ На полі смиреному’, ‘Срібне молоко’, ‘Три листки за вікном’, ‘Око Прірви’, ‘ У череві апокаліптичного звіра’, ‘Початок жаху’. Точно не пам’ятаю чи читав ще інші його готичні романи. 

Дмитро Корчинський - ‘Війна у натовпі‘, ‘Сяючий шлях‘, всі інші короткі і довгі твори.

Эрих Мария Ремарк - ‘Три товарища‘, ‘На Западном фронте без перемен‘, ‘Чёрный обелиск’, ‘Время жить и время умирать‘. В принципі читав інші точно не пам’ятаю. Більшість Ремарка прочитав ще в школі, мене тоді дуже вразило, але, наприклад, ‘Время жить ...’ прочитав три роки тому і далі був у захваті. 

Михаил Булгаков - ‘Мастер и Маргарита’, читав пару інших, не вражений. 

... оновлюється

Вчитися це круто. Особливо круто, коли в тебе щось виходить.

Ще в неділю закінчив свій підручнк з нідерландської, за яким вчився практично рік (без тижня-двох). Може тепер з впевненістю сказати, що рік пройшов не дарма! Сьогодні ходив записатися на курси  того щоб систематизувати і пришвидшити процес вивчення нідерландської. Вступний тест здав на рівень B1! Записався одразу на шостий рівень (закінчивши його закриваю рівень B1). Отже результат навіть вищий, ніж рівень мого підручника ))) Екзаменатор довго не могла повірити шо я вчив мову сам ))) 

Отже формула “підручник+Duolingo+Memrise+радіо та тб+ЧАС = результат” працює! Навтіь без курсів і викладачів )

It’s really cool to study new things. Especially when you succeed in it! 

A week ago I’ve finished studying with my Dutch book. I dedicated almost a year to it Today I went to sign up for a Dutch course. The entree test showed that I have level B1, that’s even more than the level of my book! So I signed up directly for the 6th level. The examiner couldn’t believe that I’ve studied the language myself )))

Now I am sure that the formula “book+ Duolingo+Memrise+radio & TV+TIME = result” really works! Even without any courses and teachers.