36 posts
Latest Posts by loza14 - Page 2
Черговий випуск SPIE Optics and Photonics Global Salary Report. Це результати опитування серед членів та друзів SPIE по всьому світу, яке стосується розмірів заробітньої плати та інших пов'язаних із цим речей. З першого разу можна здогадатися, на якому Україна місці серед інших країн за розміром середньої заробітньої плати. Це при тому, що середня річна з/п науковців тут вийшла $8,125, а це більше 5000 грн в місяць! Може хтось такі гроші й отримує, але точно не я. Відповідно, мають бути люди, які отримують ще більше. Якщо знаєте таких, познайомите мене з ними. Я приведу вибрані країни зі списку (n - кількість респондентів): 1. Switzerland (n=65) $127,073 2. United States (n=2722) $110,000 3. Australia (n=95) $107,158 4. Canada (n=189) $93,083 5. Israel (n=69) $84,358 25. Poland (n=55) $27,032 27. Russian Federation (n=146) $15,934 28. Romania (n=40) $14,927 29. India (n=172) $12,973 30. Ukraine (n=34) $8,125 Взагалі там є ще багато цікавих фактів, раджу подивитися прикріплений файл.
Вчора з коханою повернулися з чудесної автомобільної мандрівки Галичиною.
Маршрут 8/08/13:
Чернівці-(Заліщики)-Тернопіль-(Золочів)-(Куровичі)-(Львів)-Жовква.
Почалося все 8 серпня поздкою до Жовкви на весілля мого кращого друга, який взагалі проживає у Baltimore, MD, а його дружина сама з Красноярська, що у Сибіру.
Вінчання відбувалося у надзвичайній церкві. А весілля у найкрутішому в Жовкві ресторані "Акварель".
Маршрут 9/08/13:
Жовква-Крехів-Жовква-Зашків-(Львів)-(Миколаїв)-(Стрий)-(Верхнє Синьовидне)-Урич.
Наступного дня після поправин вирішили відвідати монастир ЧСВВ у Крехові, і справді не пожалкували. Але перед тим трохи прогулялися Жовквою. Дуже гарне європейське містечко, щоправда, з жахливими дорогами (є версія, що вони такі по всій Львівщині).
Жовква:
Крехів:
Кінцевим пунктом призначення була зустріч старшопластунського пластового куреня "Сіроманці" на таборі "Вовча Школа" в Тустані, с. Урич Сколівського району.
По дорозі з Жовкви заїхали у музей Євгена Коновальця у Зашкові. Must be для кожного українського націоналіста!
До Стрия рухалися автобаном Київ-Чоп, на якому я поставив особистий рекорд швидкості - 160 км/год.
Після того дуже доречно повечеряли у Стрию, оскільки 14 км з Верхнього Синьовиднього до Урича виявилася настільки жахливими що ми вирушивши з Стрия біля 21:00 до місця табору дісталися лише о 22:30!
Заночувавши в наметі наступного дня мали екскурсію Тустанню та відвідини пластового крайового апробаційного екологічно-вишкільного табору "Вовча Школа". Все день до місця стягувалися "сіроманці" і ввечері в нас була неформальна зустріч, проте з досить урочистими моментами.
Іменування прихильниками куреня:
Поїдання м'яса:
Маршрут 11/08/13:
Урич-(Верхнє Синьовидне)-(Стрий)-(Болехів)-(Калуш)-Івано-Франківськ-(Коломия)-(Заболотів)-Чернівці.
І 11 серпня нас чекала дорога додому, оскільки ми мали відвідати ще одне весілля, на цей раз мого троюрідного племінника, нам треба було рушати дуже рано (як і першого дня мадрівки), що ми й зробили близько 7 години ранку.
Підкинули одного з наших щойноіменованих гостровухів до Івано-Франківська, за що мали в нього в дома дуже смачний сніданок, і вже за пару годин були вдома. До речі загально все ж більше задоволений дорогою з Чернівців на Львів через Тернопіль, ніж через Івано-Франківськ. Навіть не дивлячись на поганий кусок Золочів-Львів, дороча через Франик програє по всій довжині (хоча помітно, що її суттєво підрихтували).
Ну і наприкінці трохи статистики з бортового комп'ютера:
Загальна відстань: 872,3 км;
Середня швидкість: 49,5 км/год;
Витрачено дизпалива: 45,1 л;
Середній розхід палива: 5,1 л/100 км.
Це була найдальша наша з коханою автомобільна мандрівка і, сподіваємося, далеко не остання, на майбутнє є ще цікавіші плани!
Давно Чернівці не розривало справжнім black metal'ом. Порадували молоді банди Medieval Sacrifice та Château Noir. Приємно було знову почути Khors. Хоча останніх було незвично слухати хедлайнерами, якось звик до них, як до підтримки Nokturnal Mortum. Але валили вони справді якісно. Народу було малувато, більшість все ті ж, з якими двіжували на сейшенах ще в Колізеї. Багато малих, яким абсолютно похрен на те, хто грає. Але пофіг, приїхали старі знайомі з Хмельницкого, яких вже купу років не бачив, згадали старі добрі часи, потрусили патлами, підтримали камрада. Вечір вдався! Дякую оргам за таку можливість, чекатиму наступних black metal подій.
Який же тісний світ!
Читаю сьогодні не дуже свіжу новину на Пластовому Порталі про нагородження в Америці найвищим пластовим відзначенням, орденом Вічного Вогню в Золоті пл. сен. Данила Григорчука. Читаю далі, пан Данило працює в Ілінойському університет в Чікаго по питанням, пов'язаним із екологією, токсикологією і так далі... І тут розумію, що він точно мав бути знайомим із моїм батьком, який в 1996-му році був у цьому самому Ілінойському університеті і працював над цими самими проблемами - облисіння дітей (алопеція) у Чернівцях, захворювання жителів села Комсомольська, Маріуполя, забруднення води у Азовському морі...
Дзвоню мамі - звичайно, вона пам'ятає Данила Григорчука, більше того, він в часі свого візиту в Чернівці був у нас вдома, довго співпрацював із моїм батьком, і справді тато саме до нього їздив у Чікаго в 1996-му році! В альбомі знайшов декілька фото того візиту.. Це було майже 20 років тому.. Мені тоді було лише 7 років...
Отож користуючись нагодою хочу привітати др. Данила Григорчука із такою високою нагородою і побажати наснаги в подальшій роботі!
PS на фото мій батько, Йосип Наконечний - в окулярах, поблизу нього - Данило Григорчук; на жаль жінок на фото не знаю.