Дві етнічні карти до розвинутого соціалізму та після - Буковина

Смуток Бельгії

Дочитав невеликий такий том (на майже 900 сторінок) бельгійського нідерландськомовного письменника Гюго Клауса. 

На жаль, ні авторі, ні описані в книзі події невідомі українському читачу. Довелося створити коротеньку сторінку в Вікіпедії як про самого Гюго Клауса так і про його magnum opus. 

Отже в творі описується життя у маленькому містечку Валле (нині передмістя Кортрайка, Kortrijk) у Західній Фландрії під час Другої Світової Війни очима хлопчика Луї. Його батько - активіст фламандського націоналістичого руху, який щойно виник на початку ХХ століття і досить неочікувано стикнувся з окупацією Бельгії Третім Рейхом. 

Здавалося б що треба було фламандським націоналістам? Вони ж ніби мали свою державність у ідеальній (з точки зору українця) дво(три?)мовній країні - Бельгії. Але насправді історія цього народу не така проста. Після величного періоду в Середні Віки фламандці опинилися під завуальованим культурним гнітом величезного південного сусіда - Франції. Фламандська мова і культура вважається селюцькою, вся буржуазія, аристократії та інтелігенція користується французькою, навчання у школах, сесії Парламенту - все відбувається французькою (нічого не нагадує?). 

Насправді книжца не про ці події, це невелика передісторія яка важлива для розуміння звідки взявся фламандський націоналістичний рух і яка була його мета. Але чекайте, яка була його мета? І ось ми і підійшли до найбільшої проблеми з якою стикнулися фламандська націоналісти під час війни - чого ми хочемо? Незалежної малесенької Фландрії яку може розтоптати будь-хто? Автономії у федеративній Бельгії під тиском франкомовної частини, як було вже 100 років? Об’єднання з північними сусідами-протестантами (фламандці - католики) у Великі Нідерланди? А північних сусідів хтось питав? Чи, може, об’єднання з братнім германським народом, який встановлює Новий Порядок у Європі? 

Всі ці події відбуваються на тлі становлення хлопчика Луї, який змалку схильний до творчості. Потік фантазій Луї часто важко відрізнити від реальності, деякі речі так і залишаються існувати у його фантазіях, які все ж постійно виливаються у реальні події - міфічні злостивці. ангел-охоронець Голст, фатальна Лаура, його друзі-Апостоли. 

Загалом, книга, як і можна здогадатися з її назви, досить сумна, хоч і не позбавлена іронічного гумору. Назва книжки досить часто обігрується в тексті. Хоча роман досить важкий читається легко і захопливо, можливо через те що він, особливо друга частина робитий на коротенькі розділи, короткі історії в які потрапляє Луї. 

Пару слів варто сказати про хороший переклад Наталії Карпенко. Дійсно давно такого якісного перекладу не зустрічав. Класно обіграно гру слів та мови, адже текст написано т.зв. “красною фламандською”, літературною фламандською, проте герої в більшості вживають діалекти, при чому різних частин Фландрії. Все це змішане з багатьма французькоми та німецькими виразами. Переважна більшість незрозумілих моментів для українського читача пояснена перекладачкою у примітках (деякі речі щоправда чомусь пропущені, але то таке). 

Загалом Темпора провела дуже хорошу і сміливу роботу, видавши книгу з пласту літератури настільки невідомого в Україні. Рекомендував би книжку до прочитання всім хто цікавиться чимось нестандартним чи нетиповим у літературі ХХ століття, всім хто цікавиться Другою Світовою Війною і особистими історіями з неї, а також українцям, які проживають у Фландрії для кращого розуміння не такої простої, як здавалося б на перший погляд, історії цього маленького народу. 

Недавно читав про закинуті радяські об’єкти і згадував про місце де проходив практику в часі навчання. Думав шо в мене не збереглося ніяких фоток але зовсім випадково знайшов декілька. На жаль всієї атмосфери кількома знімками на телефон не передати, але там таке відчуття що надворі досі 1986-ий рік.

ЦКБ “Ритм” завод Кварц, Чернівці, 2009 рік. 

Чим я займаюся у вільний час ч.2 / What I do in my spare time v.2

Один із моїх проектів. Поки що це машинка з Lego керована по Wi-Fi. Оновлення порівняно  цим постом.

Специфікації / Specs:

Car: Lego studless 2x4WD Front steering Rear differential Working lifting up/down 2 DIY DC motors 2 hobby servos Ultrasonic distance sensor  HC-SR04 (not operational now) L298N Dual full-brige driver 9V power supply (to be replaces with 9V rechargeable battery) DC-DC converter Vin, 5V, 3.3V Arduino Pro Mini (ATmega328P 5V) 0.96" I2C 128X64 OLED Display Module Esp8266-01

Remote Control: Arduino Mega2560 Esp8266-12E Shield 2.4" TFT LCD Touch Screen Display Shield Joystick

Загалом система звісно виглядає занадто замудреною але справа в тому що я по ходу справи розбираюся з різними елементами. Наприкла “Пульт” явно виглядає лишнім, але його я використовую для відпрацювання роботи тачскріна а також саме з нього я почав бавитися з Wi-Fi модулем Esp8266. В ідеалі треба буде розробити або окремий додаток або спробую перейти на Blynk.

З реалізацією зв’язку між двома Esp8266  через Wi-Fi я, звісно добряче награвся, як і з зв’язком кожної з ним з Arduino. Власне, встановити зв’язок не так складно але зробити його миттєвим і надійним виявилося не просто.

Загалом схема така: сигнал з джойстика і з тачскріну обробляється на Mega2560 і одним рядком з ключовими словами, черезе серійне з’єднання надсилається на Esp8266-12E. Останній працює як сервер і викладає String на сторінку за певною IP-адресою. Esp8266-01 з машинки підключається як клієнт до севера, завантажує String з даними, передає його через серійне з’єднання до Pro Mini. Pro Mini отримає String, аналізує його, розбирає всі параметри і керує драйвером L298N, серво моторами, LED-ами (при чому задні чотири LED живляться від 9В і включаються транзистором). Для відладки всі параметри виводяться на OLED дисплей.. Для живлення машинки планую встановити “крону” на 9В, поки що живиться шнуром від зовнішнього блока з окремими DC_DC конвертером на 3.3В, 5В і Vin.

В планах напхати ще сенсорів на машинку і певною мірою автоматизувати. Це ж має бути робот а не просто радіокерована машинка. Власне з самого початку ультразвуковий дальномір був встановлений на сервомоторі щоб можна було сканувати в певному радіусі. Найближчим завданням буде розібратися з можливістю відправляти дані з машинки на сервер. Поки не зовсім собі уявляю як можна це реалізувати, оскільки бракує знань про те як функціонують мережі. Ну і окрім того треба буде потроху позбуватися лишніх дротів, збирати їх докупи і потроху оптимізувати зовнішній вигляд.

Лиш недавно познайомився з MATLAB а вже пройшов другий курс присвячений йому, до того ж більш просунутий, про досить таки прикладне застосування для моделювання: Modelling and Simulation using MATLAB та ще й на новій для мене і досить прикольній платформі Iversity.  

Дуже прикро що запізно дізнався про курс, отже більшість завдань виконував без можливості перевірити їх правильність, і peer review завдання не міг зробити, але все-одно дуже цікаво. Зокрема деякі відеолекції були дуже креативно зняті (досі не розумію як викладач малював на склі одразу зеркальне зображення). 

Взагалі курс скаладається з кількох частин, це була лиш перша, буду пробувати ще наступні! 

Прочитане в 2018-му році

1. 📱 Дмитро Корчинський - ‘Сяючий шлях’, укр (+++) враження 2. 📱 Geoffrey A. Moore - 'Crossing the Chasm’, 3rd ed., eng (+)

(in progress, 15/18) 📱 James Joyce - ‘Ulysses’, eng (+) (in progress) 🎧 Chris Guillebeau - ‘The $100 Startup’, eng

Щойно закінчив один із найцікавіших курсів, які коли-небудь проходив, Learning How to Learn: Powerful mental tools to help you master tough subjects (Вчимося вчитися - потужні розумові засоби, які допомагають опанувати складні теми) на Coursera​.

Відкрив для себе дуже багато нового про процес навчання, підтвердив правильність багатьох методів, які досі використовував (зокрема, в вивченні мов), бачу що є ще деякі техніки, які потрібно опанувати.

Дуже крутий курс, надихаючі викладачі, ненапряжний і надзвичайно корисний для Lifetime Learning.

Another level of Dutch achieved (Niveau 8). Still Vantage mondeling to be done to get B2.  

Lille, Nord-Pas-de-Calais, 1-2 novembre 2014

Підвожу підсумки листопада. На почату місяця здійснив чудову веломандрівку з Генту до Ліля (в один бік ~80 км).

Ліль дуже гарне і надзвичайно колоритне місто. Не був по суті більше ніде у Франції поки що, може там і всюди так круто? 

Площа перед Оперним театром

Я думав шо це традиційний фландрійський Belfort, а це, вивявляється у 20 ст. побудовано вже, але все ж 104 м! 

Найбільше розчарування Ліля це Citadelle de Lille. Те що так круто виглядало на карті виявилося страшнуватим закинутим парком, посеред якого закрита база французького спецназу ))

Музей Palais des beaux-arts de Lille. Я спеціально поїхав до Ліля в першу неділю місця щоб потрапити на день безкоштовних музеїв, і точно не пожалкував. ТАКОГО я ще ніколи не бачи. Rubens, van Dyck, Picasso, Claude Monet, Toulouse Lautrec, Van Gogh, Donatello та ін., а також чудесна колекція середньовічних творів мистецтва. 

Досить типово-французька церква

Ну але атмосферу Франції фотками не передати ніяк, це треба відчути самому. Суботній вечір, переповнені молоддю вулиці в центрі, неймовірний колорит! 

Який же тісний світ!

Читаю сьогодні не дуже свіжу новину на Пластовому Порталі про нагородження в Америці найвищим пластовим відзначенням, орденом Вічного Вогню в Золоті пл. сен. Данила Григорчука. Читаю далі, пан Данило працює в Ілінойському університет в Чікаго по питанням, пов'язаним із екологією, токсикологією і так далі... І тут розумію, що він точно мав бути знайомим із моїм батьком, який в 1996-му році був у цьому самому Ілінойському університеті і працював над цими самими проблемами - облисіння дітей (алопеція) у Чернівцях, захворювання жителів села Комсомольська, Маріуполя, забруднення води у Азовському морі...

Дзвоню мамі - звичайно, вона пам'ятає Данила Григорчука, більше того, він в часі свого візиту в Чернівці був у нас вдома, довго співпрацював із моїм батьком, і справді тато саме до нього їздив у Чікаго в 1996-му році! В альбомі знайшов декілька фото того візиту.. Це було майже 20 років тому.. Мені тоді було лише 7 років...

Отож користуючись нагодою хочу привітати др. Данила Григорчука із такою високою нагородою і побажати наснаги в подальшій роботі!

PS на фото мій батько, Йосип Наконечний - в окулярах, поблизу нього - Данило Григорчук; на жаль жінок на фото не знаю.

Прочитане в 2015-му році (неповний список)

1. 📱 Мейсон Роберт - ‘Цыпленок и ястреб’, рус (в браузері)  2. 📚 Зірка Мензатюк - ‘Як я руйнувала імперію’, укр 3. 📚 Софія Андрухович - ‘Фелікс Австрія’, укр 4. 📚 Валерій Бобрович - ‘Щоденник сотника Устима’, укр 5. 📚 Нестор Махно - ‘Сповідь анархіста’, рос 6. 📚 Ернст Юнґер - ‘В сталевих грозах’, укр

7. 📚 Мічіо Кайку - ‘Фізика майбутнього’, укр 8. 📚 Сунь-Цзи - ‘Мистецтво війни’, укр 9. 📱 Эрих Мария  Ремарк - ‘Время жить и время умирать’, рос* 10. 📱 Джон Р. Р. Толкин - ‘Хоббит, или Туда и обратно’, рос. 11. 📱 Джером Сэлинджер - ‘Над пропастью во ржи’, рос.  PS курсивом виділені книги прочитані на читалці Amazon Kindle Paperwhite 2016.

PPS Список неповний, бо не можу згадати чи читав ще щось в 2015-му чи ні )